СНІД означає синдром набутого імунного дефіциту
1 груд. 2011
Синдром — тому що у хворих виникає безліч різних симптомів і супутніх захворювань.
Набутий — тому що це стан, який виникає внаслідок зараження, а не передається генетичним шляхом.
Імунний — тому що уражає імунну систему організму, яка бореться із хворобами.
Дефіцит — тому що імунна система перестає працювати належним чином.
Що таке СНІД і ВІЛ?
СНІД означає синдром набутого імунного дефіциту.
Синдром — тому що у хворих виникає безліч різних симптомів і супутніх захворювань.
Набутий — тому що це стан, який виникає внаслідок зараження, а не передається генетичним шляхом.Імунний — тому що уражає імунну систему організму, яка бореться із хворобами.Дефіцит — тому що імунна система перестає працювати належним чином.
СНІД — це захворювання, а не синдром. Словом синдром зазвичай позначають сукупність симптомів, що не мають легко пояснюваних причин. Ця назва була доречнішою тоді, коли лікарі знали лише про пізні стадії захворювання і не цілком розуміли його механізм. Сучасніша назва цього стану, незважаючи на діагноз СНІД, — ВІЛ-інфекція. Це більш точна назва, тому що вказує на збудника, що викликає СНІД, і охоплює всі стадії цього стану — від інфікування до руйнування імунної системи і початку опортуністичних захворювань. Однак словом СНІД, як і раніше більшість людей називають імунодефіцит, викликаний ВІЛ.На відміну од більшості захворювань, СНІД не характеризується набором загальних для всіх пацієнтів симптомів. Він є результатом ушкодження імунної системи: набута недостатність її функціонування дає змогу розвиватися певним опортуністичним інфекціям та пухлинам. Вірус імунодефіциту людиниЯк відомо, в організмі людини живуть мільярди мікроорганізмів: на шкірі і слизових оболонках ротової порожнини, у кишечнику, дихальних шляхах тощо. Вони беруть участь у процесі життєдіяльності організму і навіть захищають його від вторгнення патогенних (здатних викликати хворобу) бактерій і вірусів. Але багато з них у будь-який час готові перетворитися в паразитів і використовують організм людини як поживне середовище. Умовою для цього є ослаблення організму, тобто розвиток імунної недостатності. Саме такий стан стає можливим завдяки діяльності вірусу імунодефіциту людини.Властивості ВІЛБудова вірусу дуже складна. Але, на щастя, він дуже нестійкий, чутливий до хімічних і фізичних впливів. При температурі 22°С його активність зберігається незмінною впродовж чотирьох діб, як у сухому вигляді, так і в рідинному. Він утрачає свою активність після обробки впродовж 10 хвилин 0,5-відсотковим розчином гідрохлориду натрію або 70-відсотковим спиртом. Для нього згубними є домашні відбілюючі засоби. Також він гине при безпосередньому впливові спирту, ацетону, ефіру. На поверхні неушкодженої шкіри людини вірус швидко руйнується під впливом захисних ферментів організму і бактерій. Він швидко гине при нагріванні понад 57°С і майже миттєво під час кип'ятіння.Передача ВІЛВІЛ міститься у крові (зокрема й менструальній), спермі й вагінальних виділеннях інфікованих людей. Передаватися вірус може лише у разі потрапляння цих рідин в організми інших людей. Застосовуючи складні лабораторні технології, можна виділити вірус з інших біологічних рідин інфікованих людей, зі слини, приміром. Але рівень вірусу в цих виділеннях дуже низький, щоб бути заразним.Таким чином, основними шляхами передачі ВІЛ є: Статевий контакт із ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки, із яких вірус потрапляє у кров людини. Контакт крові з кров'ю. Це відбувається, як правило, при ін'єкціях, коли використовують уже використаний інструментарій. Ще нещодавно, коли не проводилось обов'язкове тестування донорської крові, це відбувалося під час переливання крові або через продукти з інфікованої крові. Дуже рідко передача ВІЛ можлива у випадках професійних травм працівників охорони здоров'я, приміром унаслідок уколу інфікованою голкою. На щастя, дослідження свідчать, що менше 1% людей, які випадково ушкодили шкіру зараженою ВІЛ голкою, інфікувалися. Вертикальна передача від матері до дитини під час вагітності, при пологах та під час годування (через молоко матері). Середній ризик передачі під час вагітності коливається в межах 25—30%, але може бути й вищим, коли в матері більш високе вірусне навантаження або розвинувся СНІД. Годування грудьми несе ризик передачі, і його варто уникати.Розвиток інфекції в організмі людиниБільшість людей, що інфікуються ВІЛ, упродовж певного часу не відчувають, що вони інфіковані. У цей період у них можуть бути нетривалі нездужання у вигляді болю в горлі чи лихоманки, висипання, проносу, але бувають і серйозніші форми. Цей період не має зовнішніх ознак і може тривати іноді багато місяців і навіть років.