ВУЗ ШАГ

Комунальний заклад освіти" Привільнянська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Солонянської районної рада Дніпропетровської області"

 






Проблемне питання вчителя хімії

 

Розвиток ключових компетентностей учнів на уроках хімії

засобами інтерактивних технологій

      Особливості сьогодення вимагають від сучасної школи формування особистості, високоосвіченої, суспільно активної, творчої, конкурентоспроможної, яка  використовує знання як життєвий інструмент, генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє комунікативними здібностями. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами є орієнтація на розвиток компетентностей та створення ефективних механізмів їх упровадження. Процес навчання і виховання намагаюся спрямовувати на розвиток ключових компетентностей шляхом використання інтерактивних технологій. Саме така форма організації навчально - виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення, уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації.

     Розвитку  комунікативної  компетентності  сприяє  метод  „Прес”. Цю форму роботи  використовую тоді, коли виникають спорні питання,   необхідно знати і аргументувати визначену позицію щодо проблеми, яка вирішується,  переконати   інших у своїй правоті.  Наприклад,  на  уроці  „Роль хімії в розв'язанні сировинної проблеми”  учні діляться на групи, кожна з яких отримує завдання – „Поясніть, чому  в Україні у галузі використання нафти і . триває економічна криза”. Кожна група учнів презентує і захищає  свою позицію за таким алгоритмом:

1)…я думаю, що… (позиція);     2)…тому що… (пояснення);

3)…наприклад… (приклад);       4) таким чином… (висновок).

    Ефективним є метод  „Асоціативний кущ”, який дозволяє  сприймати життя і науку як одне ціле, що є дуже важливим у  розвитку соціальної компетентності учня. На уроці „Будова атома” учні, маючи знання з уроків природознавства, фізики, називають слова, які асоціюються з поняттям „атом”. Атом: електрон, ядро, протон, найменша частинка, нейтрон, хімічний елемент, молекула, порядковий номер. Далі об'єднують ці терміни у дві групи: будова атома, характеристики атома, пропонують визначення поняттю „атом” і найбільш повне записують.

  У навчально – виховному процесі використовую метод проекту тому, що  він створює  умови, за яких учень може самостійно здобувати знання чи застосовувати набуті, причому замість дій за шаблоном виступають пошукові і дослідницькі дії, робиться акцент на розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності. До річниці від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва  учнями  8-х  класів  був  створений проект „Життя  і  діяльність Д. І. Менделєєва”. Клас поділився на чотири творчі групи, три з яких отримали завдання – зібрати і систематизувати відомості про різні етапи з життєдіяльності вченого: дитинства і студентських років, педагогічної і наукової діяльності, особистого життя. Четверта група шукала інформацію про  вшанування пам'яті  видатного хіміка  нащадками  (міста,  вулиці, заводи,  кораблі,  навчальні  заклади,  мінерал, кратер на   Місяці, вулкан і т.д.). Результатом виконаної роботи стала яскрава мультимедійна презентація, яка всебічно висвітлила увесь життєвий шлях генія.

  Однією  з  ключових   є   компетентність  саморозвитку  й  самоосвіти, яка ґрунтується на  постійному  тренінгу  засвоєння  структури  діяльності  особистості. Самоосвіту учні  здійснюють  за етапами:  постановка мети; 2) планування; 3)  організація  робочого  листа; 4) реалізація; 5) рефлексія. Самостійна робота школярів спрямована на оволодівання навчальним матеріалом  застосування його без участі вчителя. Я пропоную такі прийоми та способи  самостійної  роботи на  уроках  хімії:  складання змісту теми уроку; робота з поняттями: екзотермічні, ендотермічні реакції, відносна атомна і молекулярна маси і т.п. (Разом з учнями перекладаємо терміни.) Це допомагає зробити запам’ятовування осмисленим; робота з тестами, що перетворює їх з інструмента контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу учням пропонується вибрати правильне твердження і аргументувати свою думку. На етапі закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім — з тестовим завданням з наступною дискусією по темі.  В ході  обговорення  питань  вони будують   виклад   матеріалу   з використанням  термінів і понять, що ввійшли в тестові завдання; завдання на виявлення відповідності. Їх суть полягає в необхідності встановити відповідність  між поняттям і змістом.  Наприклад:

Установіть відповідність  між рівнянням  та типом хімічної реакції

1. Na2O + H2O → 2NaOH;                                                    А (обміну);

2. 3KOH + H3PO4 → K3PO4 + 3H2O;                                   Б  ( сполучення) ;

3. 2H2O2 → 2H2O + O2;                                                         В  ( заміщення);

4. Ca + 2H2O → Ca(OH)2 + H2.                                             Г   (розкладу);

складання  логічних  схем. Учням  пропоную  завдання: „Користуючись текстом підручника, закінчіть структурно - логічну схему: кругообіг кисню в природі; робота зі складання й заповнення таблиць: ”Порівняльна характеристика властивостей речовин, що мають різні типи кристалічних ґраток”, „Порівняння хімічних властивостей розчинних і нерозчинних основ”.

       Сучасний стан суспільства, високі темпи його розвитку висувають все нові, вищі вимоги до людини і його здоров'я. Здоров'я як умова свободи життя є основним чинником в системі найважливіших людських цінностей. Високий рівень захворюваності школярів вказує на необхідність і важливість формування в учнів  на уроках і в позаурочній діяльності, на мій погляд, найважливішу ключову – еколого - валеологічну компетенцію. Наприклад, на уроці „ Хімія в побуті  ” використовую метод групової роботи „Ажурна пилка”, за допомогою якого школярі опрацьовують велику кількість важливої для здоров'я інформації за короткий час. Учні  об'єднуються у чотири „ домашні групи ”, отримують матеріал для вивчення за такими темами: „Побутова хімія”, „Правила поводження з побутовими хімікатами”, „Ознаки отруєння побутовими хімікатами”, „Перша невідкладна допомога  у разі отруєнь і хімічних опіків”. Після виконаної роботи формують експерті групи, в яких обмінюються інформацією і повертаються в  „домашні групи”. Кожна група формулює і записує висновки.

       Виховний захід  „Правда про тютюнопаління”  проводжу у вигляді ток – шоу . Виступаю у ролі ведучого, пропоную учням перегляд уривку  відеофільму „Сповідь курця”. Далі учні – „спеціалісти” починають обговорення, висловлюють свою думку. „Соціолог” презентує  статистику паління цигарок серед молоді та називає кількість жертв від цієї звички. „Історик” розповідає про  виникнення тютюнопаління та хибні погляди минулого про лікувальні властивості тютюну. „Хімік” повідомляє  склад тютюнового диму, паралельно пояснюючи властивості  речовин. „Лікар” називає хвороби, що спричинює ця залежність. „Косметолог” описує зміни, що відбуваються зі шкірою. „Еколог” пояснює  вплив диму на стан навколишнього середовища. В обговоренні беруть участь учні – глядачі, ставлять запитання спеціалістам. В ході дискусії формуються висновки, які підсумовуються ведучим.

       Вірю у те, що  учні на моїх уроках  отримають необхідні знання для розумного використання хімічних речовин, забезпечення безпеки життєдіяльності в сучасному світі,  набудуть умінь діяти адекватно у певних ситуаціях і усвідомлюватимуть свою відповідальність за певну  діяльність.

 

Подобається